Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход | RSS Воскресенье, 24.09.2017, 05:20






 
200

Каталог статей

Главная » Статьи » Математика » ГРУПОВА ФОРМА НАВЧАННЯ НА УРОКАХ

ГРУПОВА ФОРМА НАВЧАННЯ НА УРОКАХ
Об'єктом навчальної діяльності школярів є нагро­маджений людством досвід пізнання й перетворення предметів навколишнього середовища. Спрямованість активності учнів на цей об'єкт супроводжується склад­ним процесом переходу від навчання до знання, від випадкових спостережень, розрізнених відомостей до систематизованого пізнання предметного світу, до ово­лодіння науковими істинами.

Суб'єктом діяльності є її виконавець. Роль суб'єкта можуть виконувати окремі особи чи групи людей.

Навчальна діяльність — це двосуб'єктна діяльність, в якій тісно переплітаються викладацька діяльність учи­теля, навчання школяра, спілкування учителя з учнем, учнів між собою.

Учитель конструює навчальний процес від мети до організації навчальних дій учнів та прогнозування ре­зультатів їх діяльності. Учень стає суб'єктом навчальної діяльності за наявності його активності і самостійності, розвиток яких залежить від характеру діяльності та на­вчальних зусиль самого учня. Не проявляючи власної активності і самостійності, діючи лише за вказівками вчителя, учень продовжує бути об'єктом викладацької діяльності вчителя.

Важливим компонентом навчальної діяльності є навчальна задача, на розв'язуванні якої зосереджується активність школяра. У навчальних задачах реалізується мета заняття, ступінь складності навчального матеріалу та його обсяг, прогнозується характер розумової діяльності.

За характером навчальна діяльність може бути:

• репродуктивно-послідовною (здійснюється в про­цесі розв'язування найпростіших задач, відбувається на рівні відтворення фактів, понять, темінів);

• пошуково-виконавчою (потребує вміння пояснити природу явищ і взаємозв'язків між ними, характери­зується прагненням проникнути в суть явища);

• творчою (розв'язуються задачі, що потребують переносу знань і способів дій у нові умови, висувають­ся та перевіряються гіпотези).

Цілісною системою навчальної діяльності школярів є поєднання фронтальної, індивідуальної та групової діяльності. Поділ цей зумовлений насамперед відмінністю між чисельністю суб'єктів кожного із за­значених видів діяльності та характером спілкування між тими, хто вчить, і тими, хто вчиться.

Фронтальна (загальнокласна) діяльність полягає у виконанні всіма учнями класу під безпосереднім керів­ництвом учителя спільних завдань.

Найчастіше використовується на етапі вивчення і засвоєння нових знань.

Позитивним є те, що всі працюють в єдиному темпі, здійснюється рівномірний вплив на всіх учасників за-гальнокласної роботи.

Недоліки: складно забезпечити високу активність всіх учнів;

можливості навчального спілкування учнів обмежені;

можливе самоусунення учня від виконання завдання.

При такій діяльності досягається найменший ефект усного контролю оцінювання знань.

Індивідуальна навчальна діяльність — це одноосіб­не розв'язання школярем навчальних задач, повна самостійність у набутті знань. їй не властива пряма взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем обмежені й нетривалі.

Індивідуальна навчальна робота переважає в про­цесі виконання домашніх завдань, самостійних і кон­трольних робіт у класі.

Групова навчальна діяльність — діяльність невели­ких за складом груп учнів, що діють у межах одного класу. Досягнення загальної мети відбувається спільними зусиллями окремих членів групи. Така діяльність не ізолює учнів один від одного, а навпа­ки, дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і сприяє закріпленню і поглибленню знань, систематизації та узагальненню вивченого матеріалу.

У процесі групової діяльності зникає страх спілку­вання з учителем (воно зведене до мінімуму, співробіт­ничають усі, навчальна задача розв'язується індивіду­ально, але з елементами взаємодопомоги; виникає мож­ливість учитися не лише за підручником, а й один в одного. Покращується контроль і корекція знань.

Групова навчальна діяльність учнів побудована на спільних діях і спілкуванні. Учні опитують один од­ного, разом працюють над виконанням завдань і вправ, перевіряють правильність виконання, оціню­ють результати навчання кожного члена групи.

Як свідчить шкільна практика, під час групової ро­боти активізується діяльність всіх її виконавців, не було жодного випадку, щоб її продуктивність була нижчою за продуктивність навчання, побудованого на викорис­танні фронтальної та індивідуальної роботи. Пояснюєть­ся це тим, що при груповій роботі слабкі учні викону­ють на 20—30 % більше вправ, ніж при фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня.

Високі результати засвоєння знань, формування вмінь і навичок у процесі групової діяльності пояс­нюються також тим, що кожний її учасник спрямо­вує свою активність не лише на об'єкт, а й на інших суб'єктів і хоче побачити в них собі подібних і разом оволодівати об'єктом.

Встановлюється досить швидкий темп розв'язу­вання навчальних задач, стимулюється працездатність. Спільні дії сприяють також підвищенню якості робо­ти, створюється атмосфера демократизму, дружнього спілкування. Все це полегшує навчання кожного, вдосконалюється і розвивається мовна діяльність,

засвоєння матеріалу відбувається у мовному режимі. Здійснюються і виховні цілі навчання — учні вчаться приходити на допомогу в потрібну хвилину (пере­вірити, пояснити, порадити).

Успішно реалізуються розвивальні цілі навчання, прискорюються асоціативні процеси, узагальнюють­ся і систематизуються явища, стимулюються аналі­тична і синтетична діяльність учнів.

Як показує практика, працюючи в групі, слабкі учні збагачують знання новою інформацією, мають можливість своєчасно одержувати додаткові пояснен­ня з незрозумілих питань, завдяки контролю сильні­ших учнів допускають менше помилок. Середні учні в умовах групового навчання оперативно з'ясовують незрозумілі питання, опановують ефективні способи розв'язування задач. Корисна групова діяльність і сильним учням, які, як правило, є консультантами. Допомагаючи засвоювати навчальний матеріал това­ришам по групі, вони перевіряють і зміцнюють свої знання. У них виникає потреба систематично вивча­ти теоретичний матеріал, шукати додаткові відомості, знати більше за членів групи.

Незважаючи на зазначені позитивні сторони гру­пової діяльності, абсолютизувати її або підміняти нею індивідуальну і фронтальну роботу не варто. В реаль­ному навчальному процесі їх необхідно оптимально поєднувати.

ВКЛЮЧЕННЯ ГРУПОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Фрагментарне включення групової навчальної діяльності у структуру комбінованих уроків доцільно здійснювати:

на початку уроку з метою оперативного усного опитування всього класу;

перед поясненням нового матеріалу з метою акту­алізації попередньо набутих знань;

після пояснення нового матеріалу з метою його закріплення і систематизації.

Найбільші можливості перед груповою навчаль­ною діяльністю відкриваються на етапі закріплення, поглиблення і систематизації знань.

Створення малих навчальних груп у класі, підбір консультантів є одним із найвідповідальніших етапів переходу на групову навчальну діяльність у вивченні предмета. Для роботи в кабінеті математики доціль­ною є група з чотирьох учнів, включаючи консуль­танта. Як показав досвід, починати потрібно з підбо­ру консультантів (це можуть зробити і самі учні). А консультанти набирають собі команду. Такий спосіб підбору груп — оптимальний, групи приблизно рівно­сильні та психологічно сумісні. Такий склад групи називають гетерогенним, тобто неоднорідним, що складається з учнів, різних за рівнем навчальних до­сягнень.

Навчання у складі малих навчальних груп дає мож­ливість за короткий проміжок часу актуалізувати те­оретичний матеріал, оперативно перевірити рівень його засвоєння кожним членом групи. Досягається висока інтенсивність усної перевірки: за 7—10 хв вдається перевірити засвоєння теоретичних знань з теми уроку практично в усіх учнів. Але не можна зу­пинятися лише на усному опитуванні, потрібно перед­бачити виконання письмових вправ, розв'язування за­дач, вирішення проблемної ситуації. Перевірити резуль­тати роботи групи можна, використовуючи жетони.

Робота по жетонах. Консультант від кожної гру­пи підходить до стола вчителя і з «чорного ящика» дістає жетон певного кольору.

Червоний жетон — «довіра» — означає, що бали, виставлені консультантом, приймаються вчителем без перевірки.

Зелений жетон — «один за всіх і всі за одного» — кожен учень групи відповідає на будь-яке запитання теми, що включене в залік. Якщо учень підтвердив кількість одержаних балів, то вони йому зараховують­ся, якщо ні, то від тієї кількості балів віднімається від­повідна кількість балів (наприклад, одне запитання — 0,5 бала).

Жовтий жетон — «лідер» — усі учні захищають свої бали.

Синій жетон — «учитель» — один учень групи за вказівкою вчителя йде захищати всю групу. Якщо учень добре відповідає, то бали, виставлені консуль­тантом, приймаються без змін, якщо ні, — то різни­цю в балах віднімають від балів кожного учня групи, включаючи консультанта.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Семінарські заняття можуть бути класичними і робочими.

Класичні семінари — викладання завдань відбу­вається в позаурочний час, а на занятті учні звітують про результати групової роботи. При частому прове­денні учні втрачають інтерес до такої роботи.

Робочі семінари — для їх проведення цілком вис­тачає нової інформації, одержаної на шкільній лекції чи уроці засвоєння нових звань.

У структурі робочого семінару, що проводиться з метою закріплення нових знань чи формування на­вичок і вмінь, можна виділити три взаємопов'язані частини — коректуючу, контролюючу, навчальну.

Коректуюча частина — не більше 10 хв. Призна­чення — усна перевірка знань учнів. Одночасно з перевіркою відбувається уточнення, доповнення, а для деяких учнів і первинне формування фонду тео­ретичних знань. Функції контролю переходять від учителя до учнів. Для економії часу запитання мож­на записати на дошці, на кодоплівці, на картках.

Навчальна частина — 20 хв. Призначення її — за­безпечити міцне свідоме засвоєння базових знань, пе­редбачених темою семінару, формування окремих на­вчальних умінь. Члени групи спільно працюють над виконанням тренувальних вправ, розв'язують задачі. Спочатку основою групової діяльності є виконання дії за зразком чи певним алгоритмом, згодом — у нових умовах.

Контролююча частина — 15 хв. Мета — заключ­ний контроль й оцінювання вчителем результатів гру­пового навчання учнів на семінарі.

Семінар починаю, як правило, бліц-турніром кон­сультантів малих навчальних груп. Консультанти під час вивчення матеріалу підбирають по кілька запитань для своїх колег і на початку уроку по колу обмінюються за­питаннями та відповідями на них. Решта членів груп, слухаючи відповіді, частково відтворюють матеріал, який вивчався на попередніх уроках, у пам'яті. Потрібно до­битися, щоб консультант відчував себе головною осо­бою в групі, подолав скованість перед її членами.

Після бліц-турніру консультанти проводять усну перевірку знань членів малих навчальних груп. Кож­

ний учень має можливість продемонструвати свої знання, почути відповіді товаришів, заповнити про­галини в знаннях, розвивати свою мову. Консуль­тант оцінює відповіді і фіксує результати в картці.

Після закінчення коректуючої частини учитель збирає картки, де визначена якість засвоєння знань, прогалини в знаннях того чи іншого учня. Результа­ти коректуючої частини слід враховувати під час про­ведення контролюючої частини. Бажано до контро­люючої частини включати тренувальні вправи на­вчальної частини, що спонукає учнів до відповідаль­ного ставлення до навчальної частини.

У 10—11-х класах акценти зміщую на навчальну частину семінарів, усне опитування поступається виконанню тренувальних вправ, складених з ураху­ванням змісту навчального матеріалу.

Консультантам не обов'язково фіксувати кожну відповідь чи практичну дію учнів, після закінчення роботи в картці можна зазначити лише рівень знань: високий, достатній, середній.

Для старшокласників доцільнішою є групова на­вчальна робота в групах гомогенного складу, тобто однорідного за рівнем навчальних досягнень.

Робота груп гомогенного складу ефективна, якщо учні забезпечені достатньою кількістю завдань відпо­відного рівня.

Для груп учнів з високим рівнем навчальних мож­ливостей коректуюча частина зводиться до мінімуму, а завдання навчальної частини підбираються так, щоб у процесі їх виконання відбулося повторення основ­ного теоретичного матеріалу.

Для груп учнів із середнім рівнем навчальних мож­ливостей короткочасна коректуюча частина потрібна, щоб пригадати і привести в систему вивчений матеріал, а після цього перейти до виконання вправ на його поглиблення.

Для груп учнів з низьким рівнем навчальних мож­ливостей в програмах робочих семінарів основними стають коректуюча та навчальна частини. На етапі корекції відбувається не лише повторення та оціню­вання знань, а часто і їх засвоєння. Групи учнів з низьким рівнем навчальних можливостей тривалий час працюють з опорними схемами-конспектами, тек­стом підручника, усвідомлюючи і засвоюючи необ­хідний мінімум знань, а після цього виконують тре­нувальні вправи, роблять нескладні розрахунки.

Л.Ф.НАКОНЕЧНЮК



Источник: http://yrok.com.ua
Категория: ГРУПОВА ФОРМА НАВЧАННЯ НА УРОКАХ | Добавил: kseniy (12.06.2009)
Просмотров: 3114 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всего комментариев: 0


Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Личное
Добро пожаловать,

Гость!

Профиль | Сообщения ()
Мои материалы

Выход

«Методичний портал»



Расслабься ;-)



Наши друзья

Торезская специальная школа-интернат

Слово вчителя

Все для учащихся (экономика)

Симонівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Powered by BannerFans.com Мариупольский УВК "Лицей-школа № 14"

Веб-круг друзей



Освітній портал

2000 разработок для учителя
Сейчас на сайте:

Коментариев: 354
Сообщений на форуме: 42/128
Файлы для скачивания: 191
Статьи: 107




Gulnara(39), 007(35), Lana_kenigsberg(30), Даринка(40), Оль(35), kingofring(24), kostjashka(29), shalun2009(25), ALINA1992(25), ramzes(23), Iren777(52), 3456(43), lubov_math(55), elena=)(51), lida_voytenko(56)
Сегодня нас посетили:
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Copyright MyCorp © 2017
Сделать бесплатный сайт с uCoz