Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход | RSS Вторник, 19.03.2024, 08:37






 
200

Каталог статей

Главная » Статьи » Классному руководителю » Материал на классный час

Класний керівник
Класний керівник - це особа, яка за дорученням народу має повсякденний
доступ до найдорожчого народного багатства - душі, розуму, почуттів дітей,
підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені,
вистраждані протягом століть, з другого - багатство народу, його майбутнє,
його надія - молоде покоління. Класний керівник творить найбільше
багатство суспільства - Людину...

В. О. Сухомлинський

Розбудова Української держави на демократичних і гуманістичних засадах
вимагає вдосконалення системи виховання молоді, зміни світоглядних
орієнтацій, розширення національної самосвідомості, підвищення духовності
вчителя-наставника. Функції класного керівника, хоч і нормативно
визначені, але недостатньо втілюються в практику шкільного життя. Загально
визнано, що в школі потрібен не “керівник”, а “наставник”, товариш, умілий
помічник, здатний зрозуміти окремого учня і цілий клас, забезпечити їхню
партнерську взаємодію, добрати ефективні форми й методи індивідуальної та
групової роботи.
Діяльність класного керівника є важливішою ланкою у виховній системі
школи, основним механізмом організації індивідуального підходу до
вихованців, одним із вирішальних елементів виховного процесу, що
організується в школі.

Основне призначення класного керівництва зумовлене сучасним завданням, яке
ставить перед собою суспільство, - максимальний розвиток кожної дитини,
збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів та
створення умов для нормального духовного, розумового та фізичного
вдосконалення.

Виходячи з цієї мети основними завданнями класного керівника необхідно
вважати такі:

* здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком
учня;

* створення оптимальних умов для формування кожної особистості, що
сприяють вільному та повному розкриттю всіх здібностей учня та їхньому
розвитку;

* вивчення нахилів, інтересів, сфер талантів учня з метою підбирання для
нього певного виду діяльності, де на нього чекає успіх;

* організація всіх видів індивідуальної, групової, колективної
діяльності, яка залучає учнів у суспільно-ціннісні стосунки;

* активна пропаганда здорового способу життя;

* сприяння учню в дотриманні його прав та свобод;

* створення класного колективу як виховного середовища, що забезпечує
соціалізацію кожного учня;

* організація взаємодії та співробітництва всіх виховних сил.

Класний керівник лише частково організовує життя та діяльність учнів. У
цій діяльності значну роль відіграють батьки, керівники гуртків і секцій,
факультативі, позашкільні установи. Класний керівник разом з іншими також
відповідає за зміст виховного процесу, за участь у ньому учнів, за
формування їх життєвої позиції, за забезпечення повної відповідності
характеру цілісного виховного процесу меті національного виховання.
Педагог має бути добре інформований про участь учнів у різних видах
діяльності, взаємовідносинах у групах, про характер і зміст спілкування,
потреби, інтереси, стимули і мотиви поведінки .

Отже, змістом роботи класного керівника є: вивчення учнів, робота зі
створення і розвитку учнівського колективу, спільна діяльність з дитячими
молодіжними організаціями, зв'язок з культурно-освітніми і позашкільними
установами, робота з батьками і громадськістю, зв'язок зі шкільним
психологом.

У своїй діяльності класний керівник виконує цілу низку
професійно-педагогічних функцій щодо учня, класу, батьків, учителів.
Такими функціями є:

* організаторська - планування і координація всієї виховної роботи з
класом;

* аналітико-узагальнююча - на основі вивчення і врахування
індивідуальних психологічних особливостей учнів класний керівник
сприяє їх розвитку;

* координаційно-інформаційна - передбачає забезпечення узгодженості в
роботі трьох провідних колективів (учнівського, вчительського,
батьківського);

* психогігієнічна - встановлення довірливого контакту з учнями,
необхідність знаття психічних напружень в учнівському колективі;

* стимулюючо-гальмуюча - забезпечує можливість активізувати чи
гальмувати учнівську діяльність.

Необхідність мати власну виховну систему в кожній школі сприймається
сьогодні як актуальна науково-практична проблема. У програмі “Освіта” її
створення розглядається як один зі шляхів реформування виховання .
Змістом виховання в школі має стати духовна і матеріальна діяльність учня.
Тому головною має бути діяльність учнів у моральному, естетичному,
екологічному та інших напрямках.

Реалізація мети і завдань цих напрямів вирішується через систему методів,
прийомів, засобів, форм діяльності класного керівника відповідно до
основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:

1. виховання громадянина України;

2. формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку його
здібностей і обдарувань;

3. виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти,
підготовку учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

4. виховання в учнів поваги до Конституції України,
державних символів України, почуття власної гідності, свідомого
ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина,
відповідальності перед законом за свої дії;

5. реалізацію права учнів на вільне формування політичних і світоглядних
переконань;

6. виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій
і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей
українського народу та інших народів і націй;

7. виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших
громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового
способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я
учнів .

Важливою ланкою у побудові виховної роботи є взаємодія класного керівника
з батьками школяра. Родина - це природне середовище життя і розвитку
дитини у якому закладаються основи особистості. У розвитку дитини родина
виконує такі важливі функції, як регулювання фізичного та емоційного
розвитку, вплив на розвиток психологічної статі, вплив на розумовий
розвиток, ознайомлення дитини з соціальними нормами, формування ціннісних
орієнтацій, соціальна підтримка .

Виконанню цих функцій сприяє клімат родинних відносин, режим родинного
життя, зміст діяльності, притаманний різним поколінням членів родини.

Сучасні родини розвиваються в умовах якісно нової і суперечливої ситуації.
З одного боку, спостерігається повертання суспільства до проблем і потреб
родини, розробляються і реалізуються комплексні цільові програми із
скріплення і підвищення її значущості у вихованні дітей. З іншого боку,
спостерігаються процеси, які призводять до загострення родинних проблем.
Це падіння матеріального рівня більшості родин, зростання кількості
розлучень, що негативно позначається на психіці дітей.

Відповідно в складних умовах родини необхідна кваліфікована допомога зі
сторони школи. Лише в процесі взаємодії педагогів і батьків можна успішно
вирішувати проблему розвитку особистості школяра.

Свою роботу з батьками учнів класний керівник повинен здійснювати за
такими напрямами:

* ознайомлення з умовами життя родини, її психологічним кліматом,
особливостями поведінки дитини в родині;

* визначення рівня педагогічної культури батьків. Виявлення труднощів,
які відчувають батьки;

* виявлення позитивного досвіду родинного виховання з метою його
поширення .
Діяльність класного керівника не повинна бути обмежена рамками. Можна
вести мову про форми виховної роботи. З погляду рівня спілкування
визначають індивідуальну, групову і фронтальну форми роботи. З погляду
використання джерел і засобів виховного впливу на особистість учнів можна
виділити:

* словесні форми (збори, класні години, бесіди, конференції, зустрічі та
ін.);

* наочні форми (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди

та ін.).

* практичні форми (походи, екскурсії, олімпіади, спартакіади, конкурси,
колективні творчі справи тощо) [10, 17];

Усі форми роботи класного керівника взаємопов'язані. Розглянемо
найпоширеніші з них.

Класна година

Класному керівникові потрібно враховувати, що однією з найпоширеніших форм
організації фронтальної виховної роботи є класна година.

Класна година, звичайно, не урок. Але проведення класних годин вводиться
до шкільного розкладу для того, щоб зробити обов'язковою щотижневу зустріч
класного керівника зі своїм класом. Час проведення класних годин суворо
регламентується. Вони можуть тривати від 20 до 60 хвилин, а часом і
більше, залежно від призначення і віку учнів. Тут переважає форма вільного
спілкування учня і класного керівника. Тематику класних годин розробляють
у своїх планах класні керівники. В основному, класні години присвячують
питанням виховання, культури поведінки, обговоренню найактуальніших статей
з газет і журналів, зустрічам з цікавими людьми.

У ряді випадків проводяться класні години не передбачені заздалегідь
планом. Вони присвячуються поточним подіям, обговоренню надзвичайних подій
у класі, підведенню підсумків роботи класу.

Класні години не можна використовувати для повчань і настанов, для
нотацій. Класний керівник має прагнути, щоб учні не відчували, що їх у
даний момент виховують. Варто практикувати досвід проведення класних годин
за паралелями. Один клас готує повідомлення на задану тему, а потім
виступає з ним перед іншим класом. Слід обов'язково пам'ятати, що
виховують не моралізування, вказівка учню на його похибки та помилки,
виховую спільна та індивідуальна діяльність, багатство колективних та
індивідуальних переживань, стосунків, почуттів.

Готуючи класну годину, важливо заздалегідь продумати, у якій формі її
проводити. Необхідно прагнути, щоб учні не були тільки слухачами чи
пасивними спостерігачами. Адже виховує не лише сама година, а й підготовка
до неї.

Діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичних стендів

Великою помилкою вважається недооцінювання ефективності використання
шкільних музеїв, виставок, тематичних стендів у виховній роботі. Метою
діяльності цих форм виховної роботи є патріотичне виховання, залучення
учнів до проведення заходів як один із методів, що сприяє переходу знань в
переконання. Стосовно виставок творчих робіт учнів, то тут метою є
узагальнююча діагностика на основі аналізу творчих робіт. Підготовлений
захід та виставка робіт дозволяють виявити моральні та естетичні
установки, інтереси, емоційний світ учнів та їхнє відношення до життя.

Діяльність шкільних музеїв спрямована на патріотичне виховання при пошуку
та підборі матеріалів для музею та розробки екскурсій по ньому.

КТД - колективна творча діяльність

Допомагає формуванню колективу та підтримує позитивний клімат у ньому
колективна творча діяльність тобто, спосіб організації яскравого,
наповненого працею та грою, творчістю та товариськістю, мрією та радістю
життя.

Творчість - це двигун усіх шкільних справ: навчання, праці, позакласної
роботи. Необхідно виховати особистість, яка зуміла б творчо й різнобічно
реалізувати свої здібності в житті. Школа - це та ланка суспільного життя,
яка дуже впливає на розвиток людини. Тому новітні технології навчання та
виховання мають насамперед орієнтуватися на розвиток творчої особистості,
здатної реалізуватися в соціумі.

Творча особистість - це результат виховання. Тому система виховної роботи
має передбачати допомогу кожному учневі свідомо обрати лінію життя,
позицію й осмислити потреби свого “Я”. Виховання творчої особистості - це
підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для повноцінного і
змістовного життя. Це ролі громадянина, трудівника, сім'янина і товариша
.

1. Планування виховної роботи

Важливою умовою успіху діяльності класного керівника є кваліфіковане,
якісне планування. Воно має базуватися на загально-педагогічних принципах:
народності, культуровідповідності та природо відповідності, гуманізації та
демократизації, послідовності та систематичності, оптимальному поєднанні
словесно-інформаційних форм роботи та практичних видів діяльності. Цей
документ повинен відображати продуману систему виховної роботи, її
провідні напрямки на певний відрізок часу (прийнято на півріччя),
передбачати проектування розвитку колективу і моральне удосконалення
окремих учнів, намічати необхідну сукупність заходів для вирішення
конкретних завдань.

Практика свідчить, що при складанні плану роботи необхідно враховувати
реальні умови, педагогічні можливості, а також рівень розвитку,
вихованості дитячого колективу. Це дає змогу класному керівнику визначити
конкретні завдання, творчо підійти до планування заходів щодо згуртування
та формування учнівського колективу, розвитку демократичних основ,
організувати виховний процес на засадах народної педагогіки.

На основі вивчення і аналізу досвіду планування виховної роботи шкіл можна
сформулювати такі вимоги: цілеспрямованість; різноманітність змісту, форм
і методів виховання; послідовність; систематичність і наступність у
вихованні; реальність і погодженість з загальношкільним планом.

Молодому класному керівнику доцільно складати розгорнутий, детальний план,
а більш досвідченому класному керівнику можна обмежитися скороченим. Але в
планах всіх класних керівників важливо відобразити основний зміст, форми і
методи організації виховної роботи в класі.

Планування виховної роботи класного керівника - процес складний. Він
потребує глибокого розуміння виховних задач, розуміння учнів, їхні
психолого-фізіологічні особливості, знання методики організації
учнівського колективу і методів індивідуальної та колективної роботи з
учнями, батьками і суспільством. Наявність добре обміркованого плану -
необхідна умова підвищення ефективності та якості виховної роботи.

Для полегшення роботи класних керівників можна запропонувати друковану
основу плану, яка буде включати загальну мету і завдання навчального
закладу, а також завдання, які ставить перед собою класний керівник на
поточний навчальний рік. Такий план значно полегшить
управління складним і багатофакторним процесом виховання школярів.
ВИХОВНІ ГОДИНИ

Двічі на тиждень класний керівник зустрічається з учнями, щоби провести
класну та інформаційну годину. Ці зустрічі є головним компонентом системи
роботи класного керівника. Їх види і форми різноманітні.

ВИДИ:

* Інформ - дайджест. Це вид виховної години, який прийшов на зміну
політінформації. Це жвава, зацікавлена розповідь про події, вона
сприятиме поглибленню знань учнів про політику, економіку, культуру.
Головна мета - ознайомити учнів з подіями в різних сферах життя і
діяльності людини, сприяти формуванню школярів активної життєвої
позиції (тривалістю 20 хвилин).

* Години спілкування - виховні години морально-естетичної спрямованості.
Це роздум діалог про людину, людське життя. Мета - навчити учнів
мистецтву жити, розмірковувати про себе, життя, духовні цінності буття
( тривалість 30-45 хвилин).

* Класні години - вирішення питань організації життєдіяльності
учнівського колективу ( взаємини, доручення, навчання, дисципліна).
Мета - сприяти згуртуванню колективу, стимулювати доброзичливі
взаємини, формувати потреби брати участь у громадському житті класу,
школи ( тривалістю -30 хвилин)

* Уроки громадянськості - зміст цих виховних спрямований на формування
національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції,
виховання поваги до культури та історії українського народу ( 30-40
хвилин).

Зустріч класних керівників з учнями можуть бути різноманітними за формою.

ФОРМИ:

* Діалог - обмін думками або кількох співбесідників, які мають різні
погляди на проблему;

* Дискусія - учасники заздалегідь поділяються на групи, які мають різні
точки зору;

* Диспут - форма колективного обговорення, зіткнення багатьох точок
зору;

* Круглий стіл - форма вільного обміну думок з будь-якої проблеми;

* Прес-конференція - містить елементи ігрової діяльності. Учасники
прес-конференції виступають у певних ролях: 'поліглоти', 'учені,дипломати,історики.

* Етичні діалоги - інформування учнів про моральні цінності, культуру
поведінки, обговорення морально-етичних проблем;

* Рольова гра - у ролях програються моделі вигаданих життєвих ситуацій
(наприклад гра " Суд над наркоманією")

* Ділова гра - моделювання реальних життєвих ситуацій ( наприклад "Плануємо життя класу" )

* Практикум - форма, що являє собою комплекс вправ, ігор, тренінгів, що
сприяють розвиток практичних умінь і навичок.

НАПРЯМКИ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

В основі сучасної вітчизняної ідеології відбору змісту виховання лежать
такі ідеї:

* Реалізм мети виховання, її відповідність соціально-економічній
ситуації, зміні цінностей суспільного життя;

* Засвоєння базових основ культури, що слугує підґрунтям життєвого
самовизначення особистості;

* Національний підхід до відбору змісту виховання, який передбачає
знання рідної мови і літератури, історії Української держави та її
народу, традицій, звичаїв тощо;

* Взаємозалежність діяльності вихователів і вихованців, її спільний
характер, що впливає на формування активної позиції вихованця,
самореалізації в процесі діяльності;

* Самовизначення особистості характеризує людину як суб'єкта власного
життя - це вміння виробити власну позицію в житті, світогляд,
ставлення до себе, навколишнього середовища;

* Особистісна спрямованість виховання, яка визначає центром виховання
саме особистість, а головним правилом її виховання - рух від
найближчих проблем та інтересів до розвитку високої духовності;

* Добровільність передбачає природність включення вихованців у процес
виховання, створення умов, які забезпечують поступовий перехід
особистості до самовиховання

Провідні ідеї сучасного виховання знайшли своє відображення у вигляді
виховних завдань, які передбачають виконання людиною трьох
соціально-суспільних функцій: громадянина, працівника, сім'янина.

Виходячи з уже зазначеного, на сучасному етапі розвитку українського
суспільства доцільно виокремити пріоритетні напрямки роботи класного
керівника.

Система актуальних виховних завдань за напрямками виховання розкривається
через конкретні характеристики.

Розумове (інтелектуальне) виховання:

* Розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, культури
мислення, раціональної організації навчальної праці;

* Засвоєння системи знань ( Фактів, понять, законів, правил, алгоритмів
діяльності тощо);

* Формування потреби в постійному розвитку й саморозвитку;

* Вироблення вміння самостійно здобувати знання;

* Готовність до застосування знань і вмінь у практичній діяльності.

Трудове виховання:

* Вироблення свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини й
суспільства;

* Розвиток потреби у творчій праці;

* Виховання діловитості, підприємливості;

* Формування готовності до праці в умовах ринкової економіки.

Національне та патріотичне виховання:

* Формування національної самосвідомості;

* Культивування кращих рис української ментальності - працелюбності,
індивідуальної свободи, глибокого зв'язку з природо, гостинності тощо;

* Формування громадського обов'язку перед країною, суспільством;

* Виховання шанобливого ставлення до рідної мови , культури , традицій ;

* Формування високої етики міжнаціональних стосунків тощо .

Гуманістичне виховання :

* Формування ставлення до іншої людини як до вищої цінності;

* Визнання прав і свобод особистості ( Економічних, політичних,
громадянських, соціальних, екологічних, культурних);

* Сприйняття іншої людини такою, якою вона є , ненасильницьке формування
будь яких якостей;

* Формування готовності розвитку умінь вирішити конфліктні ситуацій за
допомогою компромісів, вироблення консенсусу

Морально статеве виховання:

* Формування у вихованців норм загальнолюдської та народної моралі;

* Розвиток моральних почуттів: Порядності, тактовності, чесності,
доброти, милосердя тощо;

* Виховання почуття власної гідності: Чесності, свободи, рівності,
самодисципліни, працелюбності;

* Виховання культури поведінки;

* Формування готовності укласти шлюб і виконувати сімейні обов\'язки;

* Формування культури статевих і сімейних відносин.

Спортивно-фізичне виховання:

* Формування позитивного ставлення до здорового способу життя;

* Виховання відповідального ставлення до зміцнення свого здорв' я;

* Формування навичок дотримання санітарно-гігієнічних норм, режиму дня
та харчування;

* Фізичне, духовне і психічне загартування.

Екологічне виховання:

* Формування в особистості розуміння залежності людини від природи,
необхідності жити в гармонії з нею;

* Формування глобального екологічного мислення;

* Виховання почуття відповідальності за природу як національне
багатство, основу життя на Землі;

* Формування активної позиції щодо провадження норм екологічної
культури.

Економічне виховання:

* Формування систем економічних знань, певних навичок і вмінь;

* Формування нового економічного мислення, здатність адаптуватися в
ринкових умовах;

* Раціональна організація праці та часу;

* Бережливе ставлення до продуктів людської праці;

* Розвиток особистісних якостей: ініціативи, організованості,
самостійності, підприємливості.

Правове виховання:

* Виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів;

* Формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи,
правами людини, та їх громадською відповідальністю;

* Прищеплення поваги до прав і свобод людини, громадянина;

* Негативне ставлення та протидія випадкам порушення законів.

Художньо-естетичне виховання:

* Формування системи знань про світову культуру і мистецтво;

* Розвиток естетичних потреб і почуттів;

* Оволодіння основами народного мистецтва, усної народної творчості,
музики, побуту тощо;

* Готовність будувати власне життя за законами краси .

В цілому зміст кожного напрямку виховання реалізується кількома шляхами:

* У процесі вивчення дисциплін з наголосом на виховному потенціалі
предмета;

* У різних формах поза навчальної діяльності ( Клуби за інтересами,
громадські об'єднання, гуртки тощо );

* Залучення особистості до практичної діяльності, в якій формуються
відповідні моральні норми, навички громадської поведінки;

* Реалізація певного змісту виховання в процесі узгодженої дії всіх
суб'єктів виховання (Сім'ї, школи, З.М.І. ).

Напрямки змісту завдання виховного процесу тісно пов'язані між собою і
зумовлюють один одного. У своїй сукупності вони утворюють сучасну систему
виховання в Україні, формують модель виховного процесу.

Робота з батьками

Зміст роботи класного керівника з батьками вміщує такі основні питання:

1. Психолого-педагогічна освіта батьків

Класні батьківські збори: організаційні, тематичні; підсумкові. Тематика
батьківських зборів визначається класним керівником на основі цілей та
завдань школи, виходячи із запитів батьків, особливостей розвитку учнів
класу. Проводиться 4-5 разів на рік.

2. Залучення батьків до організації навчально виховного процесу: дні
творчості батьків і дітей; сімейні свята; відкриті уроки та позаурочні
заходи; допомога в організації позаурочних заходів, зміцнення
матеріально технічної бази.

3. Участь батьків в управлінні навчально-виховним процесом: робота в раді
школи, піклувальній раді, батьківському комітеті школи.

ТЕСТ Які ви батьки?

Вам необхідно вибрати одну з трьох відповідей:

А. Можу і завжди так роблю.

Б. Можу, але не завжди так роблю .

В. Не можу.

1. У будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

2. Порадитися з дитиною, незважаючи на її вік?

3. Зізнатися дитині в помилці, яку ви допустили в ставленні до неї?

4. Вибачитися перед дитиною в разі своєї неправоти?

5.Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас?

6. Поставити себе на місце дитини?

7. Повірити хоча б на хвилинку що ви добра фея?

8. Розповісти дитині про навчальний випадок із свого дитинства, який
показує вас у негативному світлі?

9. Завжди стримуватися від слів, здатних боляче вразити дитину?

10. Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку?

11. Надати один день, коли вона робила б усе, що їй заманеться, і поводила
себе б так, як схоче, а ви ні в що не втручатиметесь?

12. Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто
незаслужено образила іншу дитину?

13. Устояти проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це примха,
скороминуча забаганка?

Відповідь А- 3 бали,'Б - у 2 бали ,В - 1 бал.

Від 30 до 39 балів - Дитина найбільша цінність у вашому житті. Ви прагнете
не тільки зрозуміти а й пізнати її, поважаєте її, дотримуєтесь
найпрогресивніших принципів виховання і постійної лінії поведінки.

Від16 до 30 балів - Ви маєте здібності вихователя, але не завжди
застосовуєте їх послідовно і цілеспрямовано. Часом ви занадто суворі, в
інших випадках - надміру м'які, крім тог ви схильні до компромісів які
послабляють виховний ефект.

Менш ніж 16 балів - Перед вами стали серйозні проблеми що до виховання
дитини. Вам бракує або знань, або бажання і прагнення і прагнення виховати
дитину як особистість, а можливо і того і другого. Не забувайте ,що
формування особистості дитини - дуже складний і відповідальний процес!

Категория: Материал на классный час | Добавил: а1974а (02.05.2009)
Просмотров: 14259 | Рейтинг: 4.4/16 |
Всего комментариев: 0


Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Личное
Добро пожаловать,

Гость!

Профиль | Сообщения ()
Мои материалы

Выход

«Методичний портал»



Расслабься ;-)



Наши друзья

Торезская специальная школа-интернат

Слово вчителя

Все для учащихся (экономика)

Симонівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Powered by BannerFans.com Мариупольский УВК "Лицей-школа № 14"

Веб-круг друзей



Освітній портал

2000 разработок для учителя
Сейчас на сайте:

Коментариев: 354
Сообщений на форуме: 41/127
Файлы для скачивания: 191
Статьи: 107




d-belka92(32), Solominka(36), flover(34), Нелегал(31), dorofeeva(38), anna_rusland(38), ElenaElena(51), zhas(34), ololo(26), i8086(39), drugba(58), moleks(58), den8908(39), Сергеева(58), Kostj(35), rc(31), scorpick(29), albina1987(37)
Сегодня нас посетили:
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Copyright MyCorp © 2024
Сделать бесплатный сайт с uCoz